ступінь

[stupinʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Математичний термін, що означає добуток кількох рівних множників, а також показник, що позначає кількість цих множників (наприклад: два у третьому степені).

  2. Фізико-хімічний термін, що позначає одиницю вимірювання температури (наприклад: температура повітря двадцять градусів за Цельсієм).

  3. Міра, рівень, стадія розвитку, інтенсивності прояву чого-небудь (наприклад: ступінь готовності, високий ступінь майстерності).

  4. Умовна одиниця класифікації, поділу чого-небудь за якістю, значущістю, розміром (наприклад: ступінь ураження, ступінь секретності).

  5. У лінгвістиці — граматична категорія якості та способу дії, що виражає інтенсивність ознаки (порівняльний ступінь, найвищий ступінь).

  6. Застаріла назва для щаблі сходів, східця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ступінь, р. ступеня, д. ступеневі, з. ступінь, о. ступенем, м. ступеневі, к. ступеню

Синоніми & Антоніми

Більше записів