Значення
-
(історичне) Битва, бій, збройна сутичка; різанина.
-
(застаріле, поетичне) Дощ, злива, сильний дощ.
-
(діалектне) Сеча, урина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сеча, р. сечі, д. сечі, з. сечу, о. сечею, м. сечі, к. сече
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘сеча’ походить від праслов’янського *sьčь, яке пов’язане з дієсловом *sьcati (сучасне українське ‘сцяти’). Це слово означає ‘рідина, що виділяється нирками’, тобто сечу. У різних слов’янських мовах збереглися споріднені форми: давньоруське ‘сьць’, сербохорватське ‘сач’, словенське ‘sеč’, старослов’янське ‘сьчь’. Також існують похідні слова, як-от ‘сечовина’ (хімічна сполука) та ‘сечівник’ (сечовий канал).