гутірка

[ɦutirkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Розмова, бесіда, часто довга або несуттєва; те саме, що балачка.

  2. У лінгвістиці: короткий мовленнєвий твір, висловлювання, що є одиницею комунікації; використовується як термін у сучасній мовознавчій науці (наприклад, у теорії мовленнєвих актів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гутірка, р. гутірки, д. гутірці, з. гутірку, о. гутіркою, м. гутірці, к. гутірко

Більше записів