презбітерій

Значення

1. У християнському храмі (переважно католицькому або англіканському) — простір між вівтарем і навою, призначений для духовенства та церковного хору, часто відокремлений огорожею або балюстрадою.

2. У православній та греко-католицькій архітектурі — синонім до слова “вівтар”, вужча вживана назва для східної частини храму, де знаходиться престол і перебуває священнослужитель під час богослужіння.

3. У Стародавньому Римі — місце в базиліці, де засідав магістрат або суддя; підвищена платформа з сидінням для посадової особи.

Правопис та відмінювання