1. Органічна сполука, кінцевий продукт білкового обміну в організмі хребетних тварин і людини, що виводиться нирками з сечею; карбамід (хімічна формула CO(NH₂)₂).
2. Хімічний добриво на основі цієї сполуки, що містить високий відсоток азоту і застосовується в сільському господарстві.
3. У техніці — синтетична смола на основі карбаміду та формальдегіду, що використовується для виготовлення пластмас, клеїв, лаків.