самозречний
[sɑmozrɛt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про слово, вислів) Такий, що сам собою, без додаткових пояснень, виражає свою сутність або значення; самоочевидний, самозначущий.
-
(рідко, про людину) Такий, що говорить сам за себе; чиї вчинки або сутність очевидні без слів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозречний, р. самозречного, д. самозречному, з. самозречного, о. самозречним, м. самозречнім