Древослів

Словник Української Мови

самовідданий

[sɑmoʋiddɑnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який повністю віддає себе якійсь справі, діяльності чи іншій людині, не шкодуючи власних сил, інтересів, часу тощо; сповнений самовідданості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовідданий, р. самовідданого, д. самовідданому, з. самовідданого, о. самовідданим, м. самовідданім

Більше записів