самозречений

1. (про людину) Такий, що сам себе визначив, назвав або оголосив кимось без офіційного призначення чи обрання; самопроголошений.

2. (переносно, про явище, стан) Такий, що виник або існує сам собою, без зовнішнього втручання чи навмисного створення; стихійний, спонтанний.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |