подвижницький

1. Властивий подвижникові, характерний для нього; пов’язаний з життям, діяльністю або ідеалами подвижника.

2. Присвячений служінню високій ідеї, суспільному добру, науці, мистецтву тощо, що вимагає самовідданості, аскетизму та відмови від особистих благ.

3. Який виражає або відображає самовідданість, непохитність у досягненні високої мети, повну відданість справі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |