подвижницький
[podʋɪʒnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Властивий подвижникові, характерний для нього; пов’язаний з життям, діяльністю або ідеалами подвижника.
-
Присвячений служінню високій ідеї, суспільному добру, науці, мистецтву тощо, що вимагає самовідданості, аскетизму та відмови від особистих благ.
-
Який виражає або відображає самовідданість, непохитність у досягненні високої мети, повну відданість справі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. подвижницький, р. подвижницького, д. подвижницькому, з. подвижницького, о. подвижницьким, м. подвижницькім