Значення
-
Релігійний діяч, який заради служіння Богові та духовного вдосконалення добровільно відмовляється від мирських благ і звичайного способу життя, часто аскет, затворник або засновник монастиря.
-
Людина, яка з великою самовідданістю, ентузіазмом і наполегливістю працює на якійсь важливій, часто суспільно-корисної або культурній, ниві; безкорисливий діяч, ентузіаст.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. подвижник, р. подвижника, д. подвижникові, з. подвижника, о. подвижником, м. подвижникові, к. подвижнику