подвижник

1. Релігійний діяч, який заради служіння Богові та духовного вдосконалення добровільно відмовляється від мирських благ і звичайного способу життя, часто аскет, затворник або засновник монастиря.

2. Людина, яка з великою самовідданістю, ентузіазмом і наполегливістю працює на якійсь важливій, часто суспільно-корисної або культурній, ниві; безкорисливий діяч, ентузіаст.

Приклади вживання

Приклад 1:
Олег «Мохнатий» ГНАТІВ, подвижник, чия постать у Станіславі уособлювала все, що могло бути пов’язане з індепендентом, андеґраундом, альтернативою, контркультурою. Співавтор декількох музичних, візуальних, літературних проектів.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |