самоочевидний

1. Такий, що не потребує додаткових доказів чи пояснень, оскільки є абсолютно зрозумілим, безсумнівним і випливає з самої суті речі; очевидний сам собою.

2. (У філософії) Поняття, істина або принцип, які є безпосередньо зрозумілими розуму без необхідності логічного обґрунтування чи емпіричного підтвердження; аксіоматичний.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |