Значення
-
Оцінка власної особистості, своїх здібностей, якостей, знань, вчинків тощо; ставлення людини до самої себе.
-
(у психології) Складова образу «Я», яка полягає в усвідомленні та емоційному ставленні індивіда до власних соціальних, фізичних та інтелектуальних якостей, що визначає рівень його прийняття себе та прагнень.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самооцінка, р. самооцінки, д. самооцінці, з. самооцінку, о. самооцінкою, м. самооцінці, к. самооцінко