Значення
-
Організована діяльність громадян з метою захисту життя, здоров’я, прав та законних інтересів, громадського порядку від протиправних посягань, що здійснюється на добровільних засадах у межах, встановлених законом.
-
Історично: добровільні озброєні формування, створені для захисту населення та підтримання порядку на певній території, особливо в періоди соціальних потрясінь або війни (наприклад, у період Української революції 1917–1921 років).
-
(У біології, медицині) Сукупність захисних механізмів організму, спрямованих на збереження його цілісності та функціонування, самозбереження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоохорона, р. самоохорони, д. самоохороні, з. самоохорону, о. самоохороною, м. самоохороні, к. самоохороно