самовладство

1. Необмежена, абсолютна влада одного правителя (монарха, володаря), яка не має жодних правових обмежень; самодержавство, абсолютизм.

2. Владна поведінка, що виявляється в намаганні нав’язувати свою волю іншим, керувати ними без урахування їхньої думки; свавілля, самовпевненість у здійсненні влади.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |