самовладство

[sɑmoʋlɑdstʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Необмежена, абсолютна влада одного правителя (монарха, володаря), яка не має жодних правових обмежень; самодержавство, абсолютизм.

  2. Владна поведінка, що виявляється в намаганні нав’язувати свою волю іншим, керувати ними без урахування їхньої думки; свавілля, самовпевненість у здійсненні влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самовладство, р. самовладства, д. самовладству, з. самовладство, о. самовладством, м. самовладстві, к. самовладство

Більше записів