Форма правління, при якій верховна державна влада повністю належить одному правителю (монарху, царю, імператору) і не обмежена жодними представницькими органами чи законами; абсолютизм.
Історична назва монархічного ладу в Російській імперії до 1905–1907 років, що характеризувалася необмеженою владою імператора.