Значення
-
Форма правління, при якій верховна державна влада повністю належить одному правителю (монарху, царю, імператору) і не обмежена жодними представницькими органами чи законами; абсолютизм.
-
Історична назва монархічного ладу в Російській імперії до 1905–1907 років, що характеризувалася необмеженою владою імператора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодержавство, р. самодержавства, д. самодержавству, з. самодержавство, о. самодержавством, м. самодержавстві, к. самодержавство