1. (в оптиці та фотографії) Пов’язаний з гіперфокусною відстанню — відстанню до площини в просторі об’єктів, при фокусуванні на яку глибина різко зображуваного простору (ГРІП) поширюється від половини цієї відстані до нескінченності.
2. (в психології, особливо в контексті СДУГ) Такий, що характеризується надмірною, інтенсивною та вузько спрямованою концентрацією уваги на одній діяльності чи об’єкті, що часто призводить до повного ігнорування зовнішніх подразників і втрати відчуття часу.