Значення
-
Властивість художнього твору, образу або мовленнєвого вислову, що полягає у використанні фігур мови (тропів, метафор, порівнянь тощо) для створення непрямого, образного зображення; образність.
-
У мистецтві — властивість зображення, що представляє реальні предмети, істоти чи явища (на противагу абстрактним, нефігуративним формам).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фігуративність, р. фігуративності, д. фігуративності, з. фігуративність, о. фігуративністю, м. фігуративності, к. фігуративносте