1. Властивість художнього твору, образу або мовленнєвого вислову, що полягає у використанні фігур мови (тропів, метафор, порівнянь тощо) для створення непрямого, образного зображення; образність.
2. У мистецтві — властивість зображення, що представляє реальні предмети, істоти чи явища (на противагу абстрактним, нефігуративним формам).