1. Властивість за значенням прикметника “самотинний“; стан ізольованості, відокремленості від інших, перебування на самоті.
2. Філософсько-психологічна категорія, що позначає внутрішню, екзистенційну самотність людини як буттєвий стан, усвідомлення своєї унікальності та відокремленості від світу.