Значення
-
Властивість за значенням прикметника “самотинний“; стан ізольованості, відокремленості від інших, перебування на самоті.
-
Філософсько-психологічна категорія, що позначає внутрішню, екзистенційну самотність людини як буттєвий стан, усвідомлення своєї унікальності та відокремленості від світу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самотинність, р. самотинності, д. самотинності, з. самотинність, о. самотинністю, м. самотинності, к. самотинносте