самотинний

1. (діал.) Те саме, що самітний — такий, що перебуває на самоті, відокремлений від інших; самотній.

2. (діал.) Призначений для перебування на самоті; усамітнений.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |