1. Стан людини, яка перебуває поодинці, позбавлена спілкування з іншими людьми або стійких емоційних зв’язків; почуття сумної ізольованості, відчуженості від оточення.
2. Відсутність родини, близьких людей або друзів; бездружнє, усамітнене життя.
3. Переносно: відокремленість, ізольованість певного явища, факту або ідеї від інших; унікальність, неповторність.