1. Властивість або стан за значенням ізольований; відокремленість, відособленість, самотність.
2. спец. Відсутність зв’язку, взаємодії з іншими об’єктами, системами або середовищем; стан фізичної, електричної, теплової чи іншої відокремленості.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан за значенням ізольований; відокремленість, відособленість, самотність.
2. спец. Відсутність зв’язку, взаємодії з іншими об’єктами, системами або середовищем; стан фізичної, електричної, теплової чи іншої відокремленості.