Значення
-
Властивість або стан за значенням ізольований; відокремленість, відособленість, самотність.
-
спец. Відсутність зв’язку, взаємодії з іншими об’єктами, системами або середовищем; стан фізичної, електричної, теплової чи іншої відокремленості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізольованість, р. ізольованості, д. ізольованості, з. ізольованість, о. ізольованістю, м. ізольованості, к. ізольованосте