ізольованість

1. Властивість або стан за значенням ізольований; відокремленість, відособленість, самотність.

2. спец. Відсутність зв’язку, взаємодії з іншими об’єктами, системами або середовищем; стан фізичної, електричної, теплової чи іншої відокремленості.

Приклади вживання слова

ізольованість

Приклад 1:
Він мав чіткі географічні кордони — скелясті гори й пустині на сході й заході, нільські пороги на півдні., ІГ’еографічна ізольованість країни значною мірою зумовила неквапливість її соціально-економічного розвитку та майже виняткову самобутність її культурного й релігійного життя. Єгиптологи вважають, що на світанку єгипетської цивілізації, тобто п’ять тисяч років тому, клімат у Північно- Східній Африці був уже такий самий, як і нинішній, тобто пустельний, спекотний.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”