нужда

[nuʒdɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (заст.) Те саме, що потреба — стан, коли людині необхідно щось для існування, розвитку або досягнення мети.

  2. (заст.) Те саме, що бідність, злидні — стан крайньої матеріальної нестачі, убогості.

  3. (заст. та діал.) Необхідність, примусова обставина, що змушує до чогось; часто у виразах на кшталт “мати нужду”, “бути у нужді”.

  4. (діал. або заст.) Фізіологічна потреба (наприклад, справити нужду).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нужда, р. нужди, д. нужді, з. нужду, о. нуждою, м. нужді, к. нуждо

Більше записів