феодалка

1. Жінка, яка володіє феодом (земельним наділом) і має владу над залежними селянами в середньовічній Європі; представниця феодального стану, землевласниця.

2. Переносно: жінка, яка поводиться деспотично, вимагає підпорядкування, намагається встановити повний контроль над оточенням (за аналогією з владою феодала).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |