1. (діал.) Самітність, самотність; стан існування на самоті, відокремлено від інших.
2. (у літературі) Місце, де хтось перебуває на самоті; самітне, усамітнене місце.
самотою
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |