Значення
-
(діал.) Самітність, самотність; стан існування на самоті, відокремлено від інших.
-
(у літературі) Місце, де хтось перебуває на самоті; самітне, усамітнене місце.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самота, р. самоти, д. самоті, з. самоту, о. самотою, м. самоті, к. самото