Значення
-
Стан, коли людина перебуває на самоті, ізольовано від інших; відчуття самотності, відокремленості.
-
Віддалене, усамітнене місце; саміття.
-
Заст. Усамітнене життя, відлюдність (переважно з релігійною метою).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самітність, р. самітності, д. самітності, з. самітність, о. самітністю, м. самітності, к. самітносте