1. Стан, коли людина перебуває на самоті, ізольовано від інших; відчуття самотності, відокремленості.
2. Віддалене, усамітнене місце; саміття.
3. Заст. Усамітнене життя, відлюдність (переважно з релігійною метою).
самітність
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |