самотока

[sɑmotokɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діалектне) Потік, струмок, що тече сам по собі, без штучного спрямування; природний водотік.

  2. (переносне значення, рідко) Щось, що відбувається або рухається спонтанно, без зовнішнього втручання чи керівництва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самотока, р. самотоки, д. самотоці, з. самотоку, о. самотокою, м. самотоці, к. самотоко

Більше записів