саморегуляція

Значення

1. Способність системи, організму або особистості автоматично підтримувати свій внутрішній стан або функціонування на оптимальному рівні, а також цілеспрямовано керувати своєю діяльністю, поведінкою та психоемоційними станами за допомогою внутрішніх механізмів без зовнішнього втручання.

2. У психології — свідомий процес управління людиною своїми емоціями, мотивацією, увагою та поведінкою для досягнення поставлених цілей.

3. У біології та медицині — властивість біологічних систем (клітин, органів, організмів) самостійно регулювати фізіологічні процеси для збереження гомеостазу.

4. У техніці, соціології, економіці — принцип організації систем, за якого їх стабільність і розвиток забезпечуються внутрішніми механізмами зворотного зв’язку.

Правопис та відмінювання