саморегулюючий
[sɑmorɛɦuljujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що здатний автоматично підтримувати необхідний режим роботи, стан або параметри без зовнішнього втручання, завдяки власним механізмам зворотного зв’язку.
-
Стосовний до систем, організацій або професійних спільнот, що самостійно, без державного контролю, встановлюють власні правила, стандарти та контрольують їх виконання (наприклад, саморегулююча організація ринку цінних паперів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. саморегулюючий, р. саморегулюючого, д. саморегулюючому, з. саморегулюючого, о. саморегулюючим, м. саморегулюючім