способність

1. Вроджена або набута властивість людини, що виявляється в успішному виконанні певної діяльності; талант, обдарованість.

2. Можливість, уміння щось робити, здійснювати; потужність, сила для виконання чогось.

3. У філософії — властивість об’єкта, що є умовою для здійснення певного способу дії або реакції на впливи.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |