самоскріплений
[sɑmoskriplɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про документ) такий, що скріплений власноручним підписом особи, яка його видала або уповноважена його засвідчити.
-
(переносно, про твердження, обіцянку тощо) такий, що підтверджений чи гарантований особисто, з повною відповідальністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоскріплений, р. самоскріпленого, д. самоскріпленому, з. самоскріпленого, о. самоскріпленим, м. самоскріпленім