Стан або процес, за якого система, організм чи явище здатні підтримувати власне існування, функціонування або розвиток без зовнішнього втручання або з мінімальним його залученням.
У технічних та інженерних системах — властивість конструкції або механізму зберігати стійкість, рівновагу або безперервну роботу за рахунок власних ресурсів або внутрішніх процесів.
У біології та екології — здатність популяції, екосистеми чи організму до автономного підтримання життєвих функцій та відтворення.