Значення
-
Стан або процес, за якого система, організм чи явище здатні підтримувати власне існування, функціонування або розвиток без зовнішнього втручання або з мінімальним його залученням.
-
У технічних та інженерних системах — властивість конструкції або механізму зберігати стійкість, рівновагу або безперервну роботу за рахунок власних ресурсів або внутрішніх процесів.
-
У біології та екології — здатність популяції, екосистеми чи організму до автономного підтримання життєвих функцій та відтворення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопідтримування, р. самопідтримування, д. самопідтримуванню, з. самопідтримування, о. самопідтримуванням, м. самопідтримуванні, к. самопідтримування