фредгольмовість

[frɛdɦolʲmoʋistʲ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Властивість лінійного оператора в функціональному просторі, яка полягає в тому, що його ядро (простір розв’язків однорідного рівняння) і коядро (фактор-простір за образом оператора) є скінченновимірними.

  2. Властивість інтегрального рівняння або диференціального рівняння, яке може бути зведене до рівняння з оператором, що має властивість Фредгольма, тобто до випадку, коли неоднорідне рівняння розв’язне за умови ортогональності вільного члена до розв’язків спряженого однорідного рівняння, а однорідне рівняння має скінченну кількість лінійно незалежних розв’язків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фредгольмовість, р. фредгольмовості, д. фредгольмовості, з. фредгольмовість, о. фредгольмовістю, м. фредгольмовості, к. фредгольмовосте

Більше записів