самопідтримний
[sɑmopidtrɪmnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про систему, процес, явище) Здатний підтримувати власне існування, функціонування або розвиток без зовнішніх втручань або значного зовнішнього ресурсозабезпечення; автономний і самодостатній.
-
(про стан) Такий, що підтримується сам собою, без зусиль ззовні; має внутрішні механізми саморегуляції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопідтримний, р. самопідтримного, д. самопідтримному, з. самопідтримного, о. самопідтримним, м. самопідтримнім