самодостатній
[sɑmodostɑtnij] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Такий, що не потребує допомоги, підтримки чи участі інших; самостійний у задоволенні своїх потреб, у досягненні цілей.
-
Такий, що має внутрішню цінність і цілісність, не залежить від зовнішніх обставин, оцінок чи впливів для свого існування або функціонування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодостатній, р. самодостатнього, д. самодостатньому, з. самодостатнього, о. самодостатнім, м. самодостатнім