самопідтримка

[sɑmopidtrɪmkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Психологічний термін, що означає свідому діяльність людини, спрямовану на збереження та зміцнення власного психічного, емоційного та фізичного благополуччя, включаючи практики саморегуляції, догляд за собою та управління внутрішніми ресурсами.

  2. У соціальному контексті — здатність індивіда або групи (наприклад, спільноти) до автономного функціонування та задоволення основних потреб без зовнішньої допомоги, часто через взаємодопомогу та внутрішні механізми організації.

  3. У технічних та біологічних системах — властивість системи підтримувати власну стабільність та функціонування протягом тривалого часу без зовнішніх втручань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопідтримка, р. самопідтримки, д. самопідтримці, з. самопідтримку, о. самопідтримкою, м. самопідтримці, к. самопідтримко

Більше записів