1. Психологічний термін, що означає свідому діяльність людини, спрямовану на збереження та зміцнення власного психічного, емоційного та фізичного благополуччя, включаючи практики саморегуляції, догляд за собою та управління внутрішніми ресурсами.
2. У соціальному контексті — здатність індивіда або групи (наприклад, спільноти) до автономного функціонування та задоволення основних потреб без зовнішньої допомоги, часто через взаємодопомогу та внутрішні механізми організації.
3. У технічних та біологічних системах — властивість системи підтримувати власну стабільність та функціонування протягом тривалого часу без зовнішніх втручань.