1. (фіз., техн.) Такий, що здатний намагнічуватися самостійно, без зовнішнього впливу або підмагнічування; властивий середовищу або матеріалу, яке може створювати власне магнітне поле.
2. (перен., рідк.) Такий, що демонструє здатність до самозбудження, самоорганізації або автономного підтримання певного стану чи процесу.