самолікування

[sɑmolikuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Процес лікування себе від хвороби або покращення стану здоров’я самостійно, без звернення до професійних медиків, зазвичай за допомогою доступних засобів, ліків без рецепта або народних методів.

  2. У психології — спроба подолати психологічні проблеми, стреси, травми чи залежності власними силами, без кваліфікованої психологічної або психіатричної допомоги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самолікування, р. самолікування, д. самолікуванню, з. самолікування, о. самолікуванням, м. самолікуванні, к. самолікування

Більше записів