самопожертва

[sɑmopoʒɛrtʋɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Свідома готовність відмовитися від власних інтересів, благ або навіть життя заради блага інших людей, ідеї або вищої мети.

  2. Вчинок, поведінка або життя, що ґрунтуються на такій готовності; добровільне пожертвування собою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопожертва, р. самопожертви, д. самопожертві, з. самопожертву, о. самопожертвою, м. самопожертві, к. самопожертво

Більше записів