1. Свідома готовність відмовитися від власних інтересів, благ або навіть життя заради блага інших людей, ідеї або вищої мети.
2. Вчинок, поведінка або життя, що ґрунтуються на такій готовності; добровільне пожертвування собою.
самопожертва
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |