Значення
-
(техн.) Властивість матеріалу або конструкції підніматися, відновлювати початкову форму після зняття стискаючого навантаження; пружне відновлення об’єму.
-
(психол., розвиткова) Процес внутрішньої мобілізації, зібрання сили волі та емоційних ресурсів для подолання складнощів, відновлення після невдачі або продовження діяльності в умовах втоми чи зневіри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопідіймання, р. самопідіймання, д. самопідійманню, з. самопідіймання, о. самопідійманням, м. самопідійманні, к. самопідіймання