самопідіймальний
[sɑmopidijmɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який має здатність підніматися, переміщуватися вгору або встановлюватися на певну висоту завдяки власному механізму або пристрою, без залучення зовнішніх підйомних засобів (найчастіше про спеціальні будівельні конструкції, платформи або судна).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самопідіймальний, р. самопідіймального, д. самопідіймальному, з. самопідіймального, о. самопідіймальним, м. самопідіймальнім