самопідготовчий

[sɑmopidɦotoʋt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Призначений для самостійної підготовки, самоосвіти або саморозвитку (наприклад, про самопідготовчий курс, самопідготовчі матеріали).

  2. Пов’язаний з організованим часом для самостійного виконання навчальних завдань у навчальних закладах (наприклад, самопідготовча година у розкладі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самопідготовчий, р. самопідготовчого, д. самопідготовчому, з. самопідготовчого, о. самопідготовчим, м. самопідготовчім

Більше записів