самоперетин

1. У математиці, зокрема в теорії вузлів та топології — точка, в якій замкнута крива (наприклад, вузол або петля) перетинає сама себе на площині або в просторі.

2. У геометрії — точка самоперетину кривої, де вона перетинає власну траєкторію, утворюючи фігуру, яка не є простою (наприклад, у фігурі “вісімка”).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |