Значення
-
У математиці, зокрема в теорії вузлів та топології — точка, в якій замкнута крива (наприклад, вузол або петля) перетинає сама себе на площині або в просторі.
-
У геометрії — точка самоперетину кривої, де вона перетинає власну траєкторію, утворюючи фігуру, яка не є простою (наприклад, у фігурі “вісімка”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоперетин, р. самоперетину, д. самоперетинові, з. самоперетин, о. самоперетином, м. самоперетині, к. самоперетине