самоперетинний

[sɑmopɛrɛtɪnnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (у геометрії) Про таку криву або поверхню, яка перетинає саму себе в одній або декількох точках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперетинний, р. самоперетинного, д. самоперетинному, з. самоперетинного, о. самоперетинним, м. самоперетиннім

Більше записів