самоперетравлювання

[sɑmopɛrɛtrɑʋljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Біологічний процес, при якому організм (переважно травна система) перетравлює власні тканини або клітини, що відбувається за певних патологічних станів або як складова частина нормального фізіологічного оновлення (аутофагії).

  2. У переносному значенні — стан надмірної, руйнівної інтроспекції, самокопання, коли людина “пережовує” власні думки, переживання або помилки, завдаючи собі психологічної шкоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самоперетравлювання, р. самоперетравлювання, д. самоперетравлюванню, з. самоперетравлювання, о. самоперетравлюванням, м. самоперетравлюванні, к. самоперетравлювання

Більше записів