самонаводжувальний

[sɑmonɑʋodʒuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (Про ракету, снаряд тощо) Здатний автоматично наводитися на ціль за допомогою вбудованої системи керування, що використовує випромінювання від самої цілі (теплове, радіолокаційне) або вказівки зовнішнього джерела.

  2. (Про систему зброї) Призначений для автоматичного наведення керованого засобу ураження на ціль.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонаводжувальний, р. самонаводжувального, д. самонаводжувальному, з. самонаводжувального, о. самонаводжувальним, м. самонаводжувальнім

Більше записів