самонавіяння

[sɑmonɑʋijɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Психічний стан, при якому людина свідомо або несвідомо впливає на власну психіку, викликаючи в себе певні ідеї, почуття, переконання або фізіологічні реакції, часто шляхом повторюваних внутрішніх настанов або уявних образів.

  2. У вузькому, термінологічному значенні — метод психологічного впливу на самого себе, самовнушення, що використовується в аутотренінгу, психотерапії та деяких духовних практиках для досягнення бажаного психоемоційного чи фізичного стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонавіяння, р. самонавіяння, д. самонавіянню, з. самонавіяння, о. самонавіянням, м. самонавіянні, к. самонавіяння

Більше записів