Значення
-
Психічний стан, при якому людина свідомо або несвідомо впливає на власну психіку, викликаючи в себе певні ідеї, почуття, переконання або фізіологічні реакції, часто шляхом повторюваних внутрішніх настанов або уявних образів.
-
У вузькому, термінологічному значенні — метод психологічного впливу на самого себе, самовнушення, що використовується в аутотренінгу, психотерапії та деяких духовних практиках для досягнення бажаного психоемоційного чи фізичного стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонавіяння, р. самонавіяння, д. самонавіянню, з. самонавіяння, о. самонавіянням, м. самонавіянні, к. самонавіяння