самонавіяність

1. Властивість або стан людини, яка схильна до самонавіювання, тобто до створення у власній свідомості певних уявлень, відчуттів або переконань, що не мають об’єктивних підстав у реальності, але сприймаються нею як істинні.

2. Психічний стан, що виникає внаслідок самовнушення, коли індивідуум непідтверджені або хибні ідеї сприймає як реальність, часто супроводжується відповідними емоційними та фізіологічними реакціями.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |