самонавіювання

[sɑmonɑʋijuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Психічний процес, при якому людина шляхом повторюваних внутрішніх установок, формул або уявлень свідомо впливає на власний психоемоційний стан, переконання або фізіологічні реакції.

  2. У вузькому, термінологічному значенні — метод психотерапії або самодопомоги, що полягає в цілеспрямованому введенні себе в стан, близький до гіпнотичного, для формування бажаних установок (наприклад, зняття болю, усунення тривоги, мотивації).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самонавіювання, р. самонавіювання, д. самонавіюванню, з. самонавіювання, о. самонавіюванням, м. самонавіюванні, к. самонавіювання

Більше записів