самонаводжуючий
[sɑmonɑʋodʒujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(про ракету, снаряд тощо) Здатний автоматично корегувати свій політ і наводитися на ціль за допомогою вбудованої системи керування, без зовнішнього керування оператором після запуску.
-
(переносно, про технології, механізми) Автономно спрямовуючий свої дії або функції для досягнення певної мети заздалегідь заданим алгоритмом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самонаводжуючий, р. самонаводжуючого, д. самонаводжуючому, з. самонаводжуючого, о. самонаводжуючим, м. самонаводжуючім