Значення
-
Про фізичне тіло чи матеріал: набувати магнітних властивостей (магнітного моменту) спонтанно, без впливу зовнішнього магнітного поля, зазвичай внаслідок впорядкування власних магнітних моментів атомів або доменів.
-
У техніці та матеріалознавстві: ставати постійним магнітом в процесі виготовлення або експлуатації без спеціальної процедури намагнічування зовнішнім джерелом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я самонамагнічуюся, ти самонамагнічуєшся, він самонамагнічується, ми самонамагнічуємося, ви самонамагнічуєтеся, вони самонамагнічуються